красотіл

КРАСОТІ́Л, а, ч.

Жук родини жужелицевих.

Красотіл великий живе на рослинах і знищує гусінь непарного кільчастого шовкопряда (з навч. літ.);

Красотіл належить до активних винищувачів деревних лускокрилих шкідників (із журн.).