красування

КРАСУВА́ННЯ, я, с.

Стан за знач. красува́тися 4.

Чутки пливли, як хмари.., носились в повітрі, мов пил з квіток в час красування ниви (М. Коцюбинський);

Небо над землею, повне пташок, таке прозоре й високе, що жодним вудлищем з найвищої тополі ніхто не досяг би, і поле на землі з пшеницями та житами саме у красуванні (Т. Осьмачка);

Святий хліб – запам'яталися .. таємничі слова. Від того стало святим, світлим, осяйним і все, що зв'язане з працею над хлібом. І сита весняна рілля, по якій поважно ходять ворони, і ніжно-зелені парості озимини, і радісне колосіння нив, і красування жита в літньому мареві (О. Бердник);

Перев'язують [жінки] хлопця не для шани та красування, міцним рушником тим ув'язано Олексі за спину й величезний хрест (О. Гончар);

Чого ж варті стьоби і красування за античної можливості посерйозніти на очах глядачів? (Є. Пашковський);

Красування нової моделі оцінила публіка (із журн.).