1. Словник української мови у 20 томах

красувати

КРАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., у чому, чим і без дод., рідко.

Те саме, що красува́тися 1, 2, 4.

Темний гай вже забув зимування сумне І красує в зеленім наряді (Леся Українка);

Гетьман глянув на башти розкішного замку, що красували з-за широкого ставу (М. Старицький);

Вони [дівчата] красують, певно, не вінками ж? (П. Грабовський);

Красує сосонка. Прийшла осінь смутна (Олена Пчілка);

Красують пшениці налиті, і буде добрий урожай... (М. Терещенко).

◇ (1) Красува́ти о́чі (зір) – вабити, милувати зір.

Олена:(бере намисто) Дороге та блискуче! .. Оця-то блискучість і красує очі, і підкупає розум, і дурить серце (М. Кропивницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красувати — красува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. красувати — див. цвісти Словник синонімів Вусика
  3. красувати — -ую, -уєш, недок., у чому, чим і без додатка, рідко. Те саме, що красуватися 1), 2), 4). Красувати очі (зір) — вабити, милувати зір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. красувати — ВА́БИТИ (перев. у спол. зі сл. зір, око, погляд і т. ін. — привертати увагу приємним виглядом, красою тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ПРИВЕРТА́ТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, ПРИКО́ВУВАТИ, СПОКУША́ТИ, ЧАРУВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. красувати — КРАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., у чому, чим і без додатка, рідко. Те саме, що красува́тися 1, 2, 4. Темний гай вже забув зимування сумне І красує в зеленім наряді (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  6. красувати — Красува́ти, -су́ю, -єш гл. Красоваться, цвѣсти. Словник української мови Грінченка