краще

КРА́ЩЕ, присл.

1. Вищ. ст. до га́рно, до́бре 1 і хо́роше; ліпше.

Ніхто краще за неї не гаптував у п'яльцях (Панас Мирний);

Вона дівчина бідна, але завжди вбирається краще від господарських дочок (Леся Українка);

Вона, звичайно, краще за елегантного поручника розуміла ситуацію (Д. Бузько);

Добре нам мати на світі хорошого друга, Друзів – ще краще (М. Рильський);

Уночі вона краще роздивилась мене (Ю. Андрухович);

// у знач. пред. Про поліпшення стану хворого.

Скляренко трохи відгодується, окріпне, і йому стане краще (А. Тесленко);

Ми з Андрієм Опанасовичем заберемо вашого батька в лікарню, і йому стане краще (Б. Левін);

Платонові однозначно стало краще (Люко Дашвар);

// Посилення прохання, переконання.

– Краще в нашій хаті, не на вулиці (В. Барка);

Я не зможу жити тут. Нам краще розійтися відразу і не мучити одне одного (Н. Сняданко).

2. у знач. част. Уживається для підкреслення переваги чогось над чимсь; ліпше.

– Ану облиш ворони ганяти! Пiди краще подивись, що там бiля Глибочицьких ворiт дiється? (Ю. Логвин);

– Та нащо тобі той готель? Ходімо краще до Марти (Ю. Андрухович);

[Стефано (входить, співаючи, в руці тримає пляшку):] Годі морями пливти та й пливти, Краще помер би на березі ти (М. Бажан, пер. з тв. В. Шекспіра).

Кра́ще (точні́ше, лі́пше і т. ін.) сказа́ти див. сказа́ти;

Переміни́тися на кра́ще див. переміня́тися;

(1) Тим кра́ще – тим сприятливіше, тим вдаліше, щасливіше для когось.

[Лікар:] Прочитає [панночка] останнє слово науки і думає, що вже всю мудрість проглинула. По-моєму, чим менше панночка книжок читає, тим краще (Леся Українка);

– В нашій з вами справі, сеньйоре начальник, чим повільніше, тим краще (І. Білик);

Чим швидше він пропаде – тим легше, тим краще (О. Бердник).