краєзнавець
КРАЄЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч.
Той, хто займається краєзнавством.
Позалишалося в цьому краї чимало різних урочищ .. Антон Герасимович запевняє, що було тут колись навіть урочище під назвою Тритузне, назву таку зустрічав у якихось стародруках, бо він запеклий краєзнавець (О. Гончар);
Я прозаїк, драматург, літературознавець, критик, історик літератури, гуморист, етнограф, краєзнавець і, врешті, поет-демократ (Ю. Винничук);
Славний запорозький кошовий отаман Кость Гордієнко ходив з військом на Кубань. Саме про цей похід, як вважають деякі кубанські краєзнавці, була складена пісня: Понад лугом лежить шлях-доріженька (Д. Білий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- краєзнавець — краєзна́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- краєзнавець — [крайеизнавеиц'] -аўц'а, ор. -аўцеим, м. (на) -аўцеив'і /-аўц'у, мн. -аўц'і, -аўц'іў Орфоепічний словник української мови
- краєзнавець — -вця, ч. Той, хто займається краєзнавством. Великий тлумачний словник сучасної мови
- краєзнавець — Краєзна́вець, -вця; -на́вці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- краєзнавець — КРАЄЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто займається краєзнавством. Зараз до безпосередньої роботи в народних музеях і музейних кімнатах залучено тисячі активістів-краєзнавців (Ком. Укр., 12, 1968, 44). Словник української мови в 11 томах