1. Словник української мови у 20 томах

краєзнавство

КРАЄЗНА́ВСТВО, а, с.

Галузь знання та навчальна дисципліна, що займається вивченням того чи того краю (див. край¹ 5), досліджує його природу, історію, економіку, побут і т. ін.

Значну роль у розвиткові історичного краєзнавства на Полтавщині відіграли архівні установи (з наук. літ.);

Він ще дещо хотів сказати.., але тут втрутився директор місцевого музею краєзнавства, людина вчена й вельми до всього цікава (О. Довженко);

Я купив цю енциклопедію краєзнавства у Сімсона за три доляри і дев'ятдесят дев'ять центів (У. Самчук);

// Навчальна дисципліна про рідний край.

– Ви ж знаєте курган, що між Шанівкою та Килимівкою? .. це ж не просто купа землі. Ви ж пам'ятаєте, я вам на уроці краєзнавства колись розповідала (Люко Дашвар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. краєзнавство — краєзна́вство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. краєзнавство — -а, с. Вивчення історії, географії, економіки, етнографії тощо певної місцевості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. краєзнавство — Краєзна́вство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. краєзнавство — КРАЄЗНА́ВСТВО, а, с. Вивчення історії, географії, економіки, етнографії тощо певної місцевості. К. Д. Ушинський вказує на безпосередній зв’язок між краєзнавством і наочним навчанням (Видатні вітч. географи.., 1954, 84); Він ще дещо хотів сказати.. Словник української мови в 11 томах