1. Словник української мови в 11 томах

краєзнавство

КРАЄЗНА́ВСТВО, а, с. Вивчення історії, географії, економіки, етнографії тощо певної місцевості.

К. Д. Ушинський вказує на безпосередній зв’язок між краєзнавством і наочним навчанням (Видатні вітч. географи.., 1954, 84);

Він ще дещо хотів сказати.., але тут втрутився директор місцевого музею краєзнавства, людина вчена й вельми до всього цікава (Довж., І, 1958, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. краєзнавство — краєзна́вство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. краєзнавство — -а, с. Вивчення історії, географії, економіки, етнографії тощо певної місцевості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. краєзнавство — КРАЄЗНА́ВСТВО, а, с. Галузь знання та навчальна дисципліна, що займається вивченням того чи того краю (див. край¹ 5), досліджує його природу, історію, економіку, побут і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. краєзнавство — Краєзна́вство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)