краєчок

КРАЄ́ЧОК, чка, ч.

Зменш.-пестл. до край¹ 1.

Станеш на краєчку Шевченкової гори – і перед очима розстилаються дивно гарні картини за Дніпром (І. Нечуй-Левицький);

Якраз на виду, на самому краєчку колиски, висіла .. шапочка й сорочка (Л. Яновська);

Через розчинені двері я бачу: блакитний параван, краєчок мармурового вмивальника й широкий жовтогарячий промінь вечірнього сонця на стіні. (В. Винниченко);

Богдан узяв малого Юрка й стомлено сів на ближній краєчок столу (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. краєчок — крає́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. краєчок — див. межа Словник синонімів Вусика
  3. краєчок — [крайечок] -чка, м. (на) -чку, мн. -чкие, -чк'іў Орфоепічний словник української мови
  4. краєчок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до край I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. краєчок — кра́єм (крає́чком) ву́ха. 1. зі сл. чу́ти, почу́ти і под. Трохи, не повністю. Збігалися (люди) до того місця, де маячіли вершники, щоб хоч краєм вуха почути слова, що провіщали волю козацькому роду (С. Фразеологічний словник української мови
  6. краєчок — Крає́чок, -є́чка, на -є́чку; -є́чки, -є́чків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. краєчок — КРАЄ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до край¹ 1. Станеш на краєчку Шевченкової гори — і перед очима розстилаються дивно гарні картини за Дніпром (Н.-Лев., II, 1956. 384); Якраз на виду, на самому краєчку колиски, висіла.. шапочка й сорочка (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах
  8. краєчок — Краєчок, -чка м. ум. отъ край. Словник української мови Грінченка