1. Словник української мови в 11 томах

краєчок

КРАЄ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до край¹ 1.

Станеш на краєчку Шевченкової гори — і перед очима розстилаються дивно гарні картини за Дніпром (Н.-Лев., II, 1956. 384);

Якраз на виду, на самому краєчку колиски, висіла.. шапочка й сорочка (Л. Янов., І, 1959, 46);

Лише краєчком [санок] черкнула Зінька Єгорові санчата, і він перекинувся в сніг (Шиян, Баланда, 1957, 10).

◊ Крає́чком ву́ха чу́ти (почу́ти і т. ін.) — те саме, що Кра́єм ву́ха чу́ти (почу́ти і т. ін.) ( див. край¹).

Артамонов сів осторонь, йому цікаво було хоч краєчком вуха почути, що діється на будові (Дмит., Розлука, 1957, 293);

Крає́чком о́ка ба́чити (поба́чити, диви́тися, помі́тити і т. ін.) — те саме, що Кра́єм о́ка ба́чити (поба́чити, диви́тися, помі́тити і т. ін.) ( див. край¹).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. краєчок — крає́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. краєчок — див. межа Словник синонімів Вусика
  3. краєчок — [крайечок] -чка, м. (на) -чку, мн. -чкие, -чк'іў Орфоепічний словник української мови
  4. краєчок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до край I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. краєчок — КРАЄ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до край¹ 1. Станеш на краєчку Шевченкової гори – і перед очима розстилаються дивно гарні картини за Дніпром (І. Нечуй-Левицький); Якраз на виду, на самому краєчку колиски, висіла .. шапочка й сорочка (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. краєчок — кра́єм (крає́чком) ву́ха. 1. зі сл. чу́ти, почу́ти і под. Трохи, не повністю. Збігалися (люди) до того місця, де маячіли вершники, щоб хоч краєм вуха почути слова, що провіщали волю козацькому роду (С. Фразеологічний словник української мови
  7. краєчок — Крає́чок, -є́чка, на -є́чку; -є́чки, -є́чків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. краєчок — Краєчок, -чка м. ум. отъ край. Словник української мови Грінченка