креатин
КРЕАТИ́Н, у, ч., біохім.
Азотиста органічна сполука, що міститься в різних тканинах людини і хребетних тварин.
Вивченням креатину та його ролі в м'язах був покладений початок дослідженням у галузі біохімії м'язової системи в Україні (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- креатин — креати́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- креатин — -у, ч., біох. Азотиста органічна сполука, що міститься в різних тканинах хребетних тварин і людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- креатин — КРЕАТИ́Н, у, ч., біох. Азотиста органічна сполука, що міститься в різних тканинах хребетних тварин і людини. Вивченням креатину і його ролі в м’язах і був покладений початок дослідженням у галузі біохімії м’язової системи на Україні (Розв. науки в УРСР.., 1957, 273). Словник української мови в 11 томах