креатин

креати́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. креатин — -у, ч., біох. Азотиста органічна сполука, що міститься в різних тканинах хребетних тварин і людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. креатин — КРЕАТИ́Н, у, ч., біохім. Азотиста органічна сполука, що міститься в різних тканинах людини і хребетних тварин. Вивченням креатину та його ролі в м'язах був покладений початок дослідженням у галузі біохімії м'язової системи в Україні (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. креатин — КРЕАТИ́Н, у, ч., біох. Азотиста органічна сполука, що міститься в різних тканинах хребетних тварин і людини. Вивченням креатину і його ролі в м’язах і був покладений початок дослідженням у галузі біохімії м’язової системи на Україні (Розв. науки в УРСР.., 1957, 273). Словник української мови в 11 томах