крейда
КРЕ́ЙДА, и, ж.
1. М'який білий вапняк, що використовують у хімічній, паперовій і т. ін. галузях промисловості.
Крейда, пісок, червонясте та сіре каміння Скрізь понад шляхом нависло, неплідне та голе (Леся Українка);
Крейда є найбільш цінною породою для вапнування (з наук. літ.);
* У порівн. Карпо... став непорушно.., білий, як крейда (І. Нечуй-Левицький);
// Порошок з такого вапняку або його розчин, що вживається для білення.
Стеля вибілена крейдою з чорними мережками по краях (О. Стороженко);
Білий, неначе мірошник, у крейді зі стін, він став посеред вулиці (І. Багряний);
Бiлi вiд борошна й крейди вантажники помалу злазили з воза (Б. Антоненко-Давидович);
Мати колись хату білила; щітка зсохлася, намочена в розведеній крейді (В. Барка);
// Грудочка такого вапняку, що використовують для писання на дошці.
В напівпіднятій руці вона все ще тримала грудочку крейди (Л. Смілянський);
Він за кулісами готувався повернутись в четвертій дії звідтіля, себто: чіпляв собі бороду, намазувався крейдою (В. Винниченко);
На чорній дошці – крейда дбалих вправ (М. Бажан);
Так історично склалось, що за допомогою шматочка крейди на шкільній дошці вчителі вже кілька століть доносять свої думки та ідеї (із журн.).
2. геол. Третій (останній) період мезозойської ери.
У пізній крейді клімат став прохолодніший, саме тоді почали складатися кліматичні зони сучасного типу (з наук. літ.);
Протягом крейди на нашій планеті продовжувалося “велике розколення” материків (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- крейда — кре́йда іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- крейда — [крейда] -дие, д. і м. -д'і Орфоепічний словник української мови
- крейда — Мел — chalk, whiting — *Kreide — осадова напiвзв'язна мазка малозцементована гірська карбонатна порода, що на 90-99 % представлена кальцитом... Гірничий енциклопедичний словник
- крейда — -и, ж. М'який білий вапняк, що використовується в хімічній, паперовій та інших галузях промисловості. || Грудка такого вапняку, порошок або їх розчин, що вживається для білення, писання тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крейда — Біла, м'яка, вапнякова осадова порода; складається з уламків скелетів дрібних морських організмів (водоростей і форамініферів); застосовується у будівництві та керамічній продукції; в Україні — Донбас, Придніпров'я, Придністров'я. Універсальний словник-енциклопедія
- крейда — обтира́ти / пообтира́ти спи́ною сті́ни (кре́йду, гли́ну і т. ін.), несхв. Стояти або сидіти без діла у приміщенні чи біля нього; гуляти. Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Ю. Фразеологічний словник української мови
- крейда — Кре́йда, -ди, -ді Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- крейда — КРЕ́ЙДА, и, ж. М’який білий вапняк, що використовується в хімічній, паперовій та ін. галузях промисловості. Крейда, пісок, червонясте та сіре каміння Скрізь понад шляхом нависло, неплідне та голе (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- крейда — Крейда, -ди ж. Мѣлъ. Побілів як крейда. Ном. Словник української мови Грінченка