крейда
Біла, м'яка, вапнякова осадова порода; складається з уламків скелетів дрібних морських організмів (водоростей і форамініферів); застосовується у будівництві та керамічній продукції; в Україні — Донбас, Придніпров'я, Придністров'я.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крейда — кре́йда іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- крейда — [крейда] -дие, д. і м. -д'і Орфоепічний словник української мови
- крейда — Мел — chalk, whiting — *Kreide — осадова напiвзв'язна мазка малозцементована гірська карбонатна порода, що на 90-99 % представлена кальцитом... Гірничий енциклопедичний словник
- крейда — -и, ж. М'який білий вапняк, що використовується в хімічній, паперовій та інших галузях промисловості. || Грудка такого вапняку, порошок або їх розчин, що вживається для білення, писання тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крейда — КРЕ́ЙДА, и, ж. 1. М'який білий вапняк, що використовують у хімічній, паперовій і т. ін. галузях промисловості. Крейда, пісок, червонясте та сіре каміння Скрізь понад шляхом нависло, неплідне та голе (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
- крейда — обтира́ти / пообтира́ти спи́ною сті́ни (кре́йду, гли́ну і т. ін.), несхв. Стояти або сидіти без діла у приміщенні чи біля нього; гуляти. Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Ю. Фразеологічний словник української мови
- крейда — Кре́йда, -ди, -ді Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- крейда — КРЕ́ЙДА, и, ж. М’який білий вапняк, що використовується в хімічній, паперовій та ін. галузях промисловості. Крейда, пісок, червонясте та сіре каміння Скрізь понад шляхом нависло, неплідне та голе (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- крейда — Крейда, -ди ж. Мѣлъ. Побілів як крейда. Ном. Словник української мови Грінченка