1. Словник української мови у 20 томах

крейдяний

КРЕЙДЯНИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до кре́йда.

Ой ти горо крейдяная! Чом не гориш, тільки куришся? (з народної пісні);

Він сильно стріпнув пальцями, аби стрясти з них... крейдяний порох (І. Франко);

Крейдяні громаддя протилежного берега біліли у воді казковим палацом (Григорій Тютюнник);

З-під крейдяної гори виривалася з горловини чиста холодна вода (М. Малиновська);

Ми .. нишпоримо по стелажах спільно з павуками, здіймаючи крейдяні хмари під стелею, мов на вершині стрімкої вежі, почуваємося повітряними гімнастам (Ю. Андрухович);

// Зробл. з крейди.

Чітко... виписував [професор] формули на глянцевій таблиці крейдяним олівцем (Н. Рибак);

Хтось зовсім недавно обшкрябував крейдяну стіну (В. Петльований).

2. перен. Який має колір крейди; білий.

– Я не маю охоти ходити з таким крейдяним лицем, як твоє (О. Кобилянська);

Анатолеве обличчя біле, майже крейдяне (Я. Качура);

Обличчя розпливається в темряві, гойдається неясною крейдяною плямою (О. Донченко);

Навколо мене ріс густий молочай, птахи злякано кружляли в крейдяному небі (С. Жадан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крейдяний — крейдяни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. крейдяний — КРЕЙДЯНИЙ – КРЕЙДИСТИЙ Крейдяний. Який стосується крейди, виготовлений з неї; який має колір крейди: крейдяні гори, крейдяний період, крейдяний папір, крейдяне обличчя. Крейдистий. Який містить у своєму складі крейду; подібний до крейди: крейдисті породи, крейдисті вапняки. Літературне слововживання
  3. крейдяний — -а, -е. 1》 Прикм. до крейда. || Зробл. з крейди. Крейдяний період — третій (останній) період мезозойської ери. 2》 перен. Який має колір крейди; білий. Крейдяний папір — блискучий папір, укритий білою клейовою фарбою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крейдяний — БІ́ЛИЙ (який має колір молока, снігу, крейди і под.), БІЛОСНІ́ЖНИЙ підсил., СНІ́ЖНО-БІ́ЛИЙ підсил., СНІ́ЖНИЙ (СНІЖНИ́Й рідше) підсил. поет., ЛЕБЕДИ́НИЙ поет. Словник синонімів української мови
  5. крейдяний — Крейдяни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. крейдяний — КРЕ́ЙДЯНИЙ, кре́йдяна, кре́йдяне. 1. Прикм. до кре́йда. Ой ти горо крейдяная! Чом не гориш, тільки куришся? (Чуб., V, 1874, 684); Він сильно стріпнув пальцями, аби стрясти з них.. крейдяний порох (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. крейдяний — Крейдяний, -а, -е Мѣловой. Ой ти горо крейдяная. Чуб. Викопали печері у крейдяній горі. МВ. ІІ. 73. Словник української мови Грінченка