1. Словник синонімів української мови

крейдяний

БІ́ЛИЙ (який має колір молока, снігу, крейди і под.), БІЛОСНІ́ЖНИЙ підсил., СНІ́ЖНО-БІ́ЛИЙ підсил., СНІ́ЖНИЙ (СНІЖНИ́Й рідше) підсил. поет., ЛЕБЕДИ́НИЙ поет.; МОЛО́ЧНИЙ, КРЕЙДЯНИ́Й (матово-білий); МАРМУРО́ВИЙ (звичайно про шкіру людини — білий і гладкий, як мармур); ЛІЛЕ́ЙНИЙ поет. (звичайно про шкіру людини); Я́СНИ́Й розм. (про хліб). Олюся лежала у білому вбранні на столі, і дві свічки танули їй у головах (В. Підмогильний); Фіранки на вікнах, мережива на подушечках — все білосніжне, аж відлякує чистотою (О. Гончар); Стіл у кімнаті, як у велике свято, був застелений сніжно-білою скатертиною (Ірина Вільде); Негр. Білий ряд зубів і сніжні білки очей на квадраті чорного обличчя (В. Собко); В кімнаті спокійно, тихо, за вікнами — світла, лебедина ніч (О. Гуреїв); Надворі — молочний день; білі, пухкі хмари вкутали небо, пливуть і наче не пливуть (Є. Гуцало); Анатолеве обличчя біле, майже крейдяне (Я. Качура); Зблідла, з великими карими очима під мармуровим точеним надбрів'ям, у коштовному хутрі, на оксамитовому сидінні карети, вона скидалась на царівну (Н. Рибак); І Лейяніта раз прийшла й біля колон у хмарі мене раптово обняла лілейними руками... (В. Сосюра). — Пор. 1. біля́вий, біля́стий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крейдяний — крейдяни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. крейдяний — КРЕЙДЯНИЙ – КРЕЙДИСТИЙ Крейдяний. Який стосується крейди, виготовлений з неї; який має колір крейди: крейдяні гори, крейдяний період, крейдяний папір, крейдяне обличчя. Крейдистий. Який містить у своєму складі крейду; подібний до крейди: крейдисті породи, крейдисті вапняки. Літературне слововживання
  3. крейдяний — -а, -е. 1》 Прикм. до крейда. || Зробл. з крейди. Крейдяний період — третій (останній) період мезозойської ери. 2》 перен. Який має колір крейди; білий. Крейдяний папір — блискучий папір, укритий білою клейовою фарбою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крейдяний — КРЕЙДЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до кре́йда. Ой ти горо крейдяная! Чом не гориш, тільки куришся? (з народної пісні); Він сильно стріпнув пальцями, аби стрясти з них... крейдяний порох (І. Словник української мови у 20 томах
  5. крейдяний — Крейдяни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. крейдяний — КРЕ́ЙДЯНИЙ, кре́йдяна, кре́йдяне. 1. Прикм. до кре́йда. Ой ти горо крейдяная! Чом не гориш, тільки куришся? (Чуб., V, 1874, 684); Він сильно стріпнув пальцями, аби стрясти з них.. крейдяний порох (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. крейдяний — Крейдяний, -а, -е Мѣловой. Ой ти горо крейдяная. Чуб. Викопали печері у крейдяній горі. МВ. ІІ. 73. Словник української мови Грінченка