крекотати

КВА́КАТИ (про жаб — уривчасто кричати), КУ́МКАТИ, КРУ́МКАТИ, КРЕКТА́ТИ, КРЕКОТА́ТИ підсил., КРЯ́КАТИ, РЕ́ХКАТИ діал. — Док.: ква́кнути, ку́мкнути, кру́мкнути, кря́кнути. (Горнов:) Жаби квакають (М. Кропивницький); На ставку кумкали жаби (Н. Рибак); На озері крумкають жаби (В. Кучер); В ставку голосно кректали жаби (М. Коцюбинський); Жаби крекочуть — на сухоліття (К. Гордієнко); А жаби крякают, гудуть (Т. Шевченко).

КРЯ́КАТИ (про качок — кричати, видавати звук "кря-кря"), КА́ХКАТИ, КРЕКТА́ТИ, КРЕКОТА́ТИ. — Док.: кря́кнути, ка́хнути. Там крижні крякають у ситняках (М. Рильський); В очеретах лякливо кахкали лиски (О. Досвітній); Звуки, що їх давала помпа, були подібні, ніби кректала качка (Ю. Яновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крекотати — крекота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. крекотати — -очу, -очеш, недок. Те саме, що крекотати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крекотати — КРЕКОТА́ТИ, о́че, недок. Те саме, що кректа́ти 2. По траві йти не можна, колеться, жаби крекочуть на сухоліття (К. Гордієнко); І сорока, сидячи на вершку сосонки, на весь ліс крекотала (Ю. Логвин). Словник української мови у 20 томах
  4. крекотати — КРЕКОТА́ТИ, о́че, недок. Те саме, що кректа́ти 2. По траві йти не можна, колеться, жаби крекочуть на сухоліття (Горд., Чужу ниву.., 1939, 77). Словник української мови в 11 томах