1. Словник української мови у 20 томах

креповий

КРЕ́ПОВИЙ, а, е.

Зробл., пошитий із крепу.

Ліва [щока] темніла під напівспущеним чорним креповим покривалом (Леся Українка);

* У порівн. Я розпадаюся тоді в чуття і не можу опертися настроєві сумному, мов креповий флер, якого позбутися мені не так легко (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. креповий — кре́повий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. креповий — -а, -е. Зробл., пошитий із крепу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. креповий — КРЕ́ПОВИЙ, а, е. Зробл., пошитий із крепу. Ліва [щока] темніла під напівспущеним чорним креповим покривалом (Л. Укр., III, 1952, 713). Словник української мови в 11 томах