креповий
КРЕ́ПОВИЙ, а, е. Зробл., пошитий із крепу.
Ліва [щока] темніла під напівспущеним чорним креповим покривалом (Л. Укр., III, 1952, 713).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- креповий — кре́повий прикметник Орфографічний словник української мови
- креповий — -а, -е. Зробл., пошитий із крепу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- креповий — КРЕ́ПОВИЙ, а, е. Зробл., пошитий із крепу. Ліва [щока] темніла під напівспущеним чорним креповим покривалом (Леся Українка); * У порівн. Я розпадаюся тоді в чуття і не можу опертися настроєві сумному, мов креповий флер, якого позбутися мені не так легко (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах