крехтати

КРЕХТА́ТИ, крехчу́, кре́хчеш, КРЕХТІ́ТИ, хчу́, хти́ш, недок.,

Видавати гортанні звуки через надмірні зусилля або біль.

А Бахус пінненьку лигав: Із Ганнімедова пуздерка Утер трохи не з піввідерка, – Напивсь і тільки що крехтав (І. Котляревський);

Віз по скелі торохтить, А візник лежить та й крехче (І. Франко);

– Воно то... звичайно... чули-сьмо... баби переказували сеє-теє, але... – крехтав i заїкався Митро Цимусь (Р. Федорів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me