крехтати
КРЕХТА́ТИ, крехчу́, кре́хчеш, КРЕХТІ́ТИ, хчу́, хти́ш, недок.,
Видавати гортанні звуки через надмірні зусилля або біль.
А Бахус пінненьку лигав: Із Ганнімедова пуздерка Утер трохи не з піввідерка, – Напивсь і тільки що крехтав (І. Котляревський);
Віз по скелі торохтить, А візник лежить та й крехче (І. Франко);
– Воно то... звичайно... чули-сьмо... баби переказували сеє-теє, але... – крехтав i заїкався Митро Цимусь (Р. Федорів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me