крехтіння
КРЕХТІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. крехті́ти.
За дверима почулося чиєсь крехтіння (із журн.);
Через крехтіння, сопіння й кашляння глядачів, що сиділи біля неї, вона почула лише останні слова конферансьє: “Моцарт. Концерт для скрипки” (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me