крехтіння

КРЕХТІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. крехті́ти.

За дверима почулося чиєсь крехтіння (із журн.);

Через крехтіння, сопіння й кашляння глядачів, що сиділи біля неї, вона почула лише останні слова конферансьє: “Моцарт. Концерт для скрипки” (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me