кривавник
КРИВА́ВНИК, а, ч.
Те саме, що дереві́й.
Де ступить [дівчина] – з-під ноги порскає ромен, куди кине оком, там з'явиться деревій, або кривавник (Б. Харчук);
Скиба за скибою пригортає на канаві суцвіття кривавника (Є. Пашковський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кривавник — крива́вник іменник чоловічого роду деревій рідко Орфографічний словник української мови
- кривавник — Сердолик — carnelian — Karneol – 1) Стара українська назва сердоліку. 2) Непрозорий і напівпрозорий халцедон або відміна кварцу зеленого чи сірувато-зеленого кольору з червоними плямами оксидів заліза. Гірничий енциклопедичний словник
- кривавник — -а, ч., бот., рідко. Те саме, що деревій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кривавник — Біждерево Словник застарілих та маловживаних слів
- кривавник — ДЕРЕВІ́Й (трав'яниста лікарська рослина), КРИВА́ВНИК (КРОВА́ВНИК) розм. Понуро дивився Варчук на білу квітку деревію, по якій сонно повзала оса (М. Стельмах); Де ступить (дівчина) — з-під ноги порскає ромен, куди кине оком, там з'явиться деревій, або кривавник (Б. Харчук). Словник синонімів української мови
- кривавник — Крива́вник, -ку; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кривавник — КРИВА́ВНИК, а, ч., бот., рідко. Те саме, що дереві́й. Словник української мови в 11 томах