кривавиця
КРИВА́ВИЦЯ, і, ж.
1. нар.-поет. Те саме, що кров 1.
Гірка та важка ти, хліборобська доле!.. Дрібними дощами полита, потом та кривавицею примочена! (Панас Мирний);
Вона мовчки втирає кривавицю з обличчя (О. Гончар);
І глухо рокотом заколихався низ, І блідли лиця, кривавицею вмиті (І. Багряний);
Кінь тряс головою від болю, форкав і бризкав на неї кривавицею (І. Білик).
2. перен. Щось нажите, здобуте тяжкою працею.
– Чого ж то так, що краще? – спитав знехотя батько. – Оддати, щоб він узяв та розмантачив працею-кривавицею зароблене добро? (Б. Грінченко);
Він підходив до обгорілих снопів, що лежали скрізь по подвір'ю й димились, перевертав їх, оглядав. Ось лежить його праця, його кривавиця, його надія (М. Коцюбинський);
Тася не безпритульна, у неї є, на всякий випадок, дах над головою, придбаний на кривавицю її батьків (Л. Дмитерко).
Значення в інших словниках
- кривавиця — крива́виця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кривавиця — див. гроші; кров; надбання Словник синонімів Вусика
- кривавиця — -і, ж. 1》 нар.-поет. Те саме, що кров 1). 2》 перен. Щось нажите, здобуте тяжкою працею. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кривавиця — КРОВ (червона рідина, яка, циркулюючи, забезпечує живлення клітин та обмін речовин живого організму), КРОВИ́ЦЯ поет., КРИВА́ВИЦЯ фольк., КЕРВА́ВИЦЯ (КИРВА́ВИЦЯ) діал., КРІВ діал., КРІ́ВЛЯ діал., РУДА́ заст., КРОВИ́НА поет.; Ю́ШКА розм., МАЗКА́ розм. Словник синонімів української мови
- кривавиця — Крива́ви́ця, -ці, -цею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кривавиця — КРИВА́ВИЦЯ, і, ж. 1. нар.-поет. Те саме, що кров 1. Гірка та важка ти, хліборобська доле!.. Дрібними дощами полита, потом та кривавицею примочена! (Мирний, III, 1954, 66); Вона мовчки втирає кривавицю з обличчя (Гончар, Новели, 1954, 9). Словник української мови в 11 томах