кривавитися
КРИВА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. крива́вляться; недок.
1. тільки 3 ос. Виділяти кров, стікати кров'ю; кривавити (у 1 знач.), кров'янитися.
Простору нема. Є лиш указані дороги, якими треба йти, хоч би кривавилися ноги (Г. Хоткевич);
Від цвяхів на солдатських чоботях кривавляться пальці (М. Зеров);
У нього, бач, від гарячки порепались губи, попалені внутрішнім вогнем, часто облизувані й обвітрені. Порепались і кривавились (І. Багряний);
Кров уже цебеніла в розсіченої голови, а на спині кривавилась рана (А. Дімаров);
Ясна кривавилися; через нестачу кисню доводилось частіше дихати, хапаючи повітря (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна).
2. Те саме, що закрива́влюватися.
– Пане полковнику, – кажу, – я взагалі не розумію, чого нам кривавитися під Львовом, замість взяти Перемишль (А. Чайковський);
Забули люди про той час, коли кривавились тут гори. Шал родової помсти згас! (М. Терещенко);
Люди заціпили зуби, що вже кривавились від цинги, і мало не заплакали (В. Кучер);
На ньому був багряний хітон, на чолі кривавився терновий вінець (О. Бердник).
3. перен. Відсвічувати, виділятися червоним, багряним кольором; червоніти.
Останній їхній [променів] пил кривавився на шибках і на кудлатій брові хмарини (М. Стельмах);
На високій білій шиї кривавилося намисто з великих рубінів (П. Загребельний);
Чути крізь хмари, як танки ревуть, Люто Чумацька кривавиться Путь (Д. Павличко).
Значення в інших словниках
- кривавитися — крива́витися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- кривавитися — -влюся, -вишся; мн. кривавляться; недок. 1》 Виділяти кров, стікати кров'ю; кривавити (у 1 знач.). 2》 Те саме, що закривавлюватися. 3》 перен. Відсвічувати червоним, багряним кольором; червоніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кривавитися — крива́виться се́рце (душа́) чиє (чия), у кого і без додатка . Хто-небудь мучиться, страждає. І кривавиться серце, читаючи повість вашу, гуцули, .. повість боротьби вашої (Г. Хоткевич); Її душа кривавилася, мов покалічена (О. Кобилянська). Фразеологічний словник української мови
- кривавитися — КРИВА́ВИТИ (виділяти кров, стікати кров'ю), КРИВА́ВИТИСЯ, КРОВОТО́ЧИТИ, КРОВИ́ТИ розм., КРОВА́ВИТИ заст., КЕРВА́ВИТИ діал. Рука кривавила вже й через хустку (Ірина Вільде); Люди заціпили зуби, що вже кривавились від цинги, і мало не заплакали (В. Словник синонімів української мови
- кривавитися — КРИВА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. крива́вляться; недок, 1. Виділяти кров, стікати кров’ю; кривавити (у 1 знач.). Простору нема. Є лиш указані дороги, якими треба йти, хоч би кривавилися ноги (Хотк. Словник української мови в 11 томах