1. Фразеологічний словник української мови

кривавитися

крива́виться се́рце (душа́) чиє (чия), у кого і без додатка . Хто-небудь мучиться, страждає. І кривавиться серце, читаючи повість вашу, гуцули, .. повість боротьби вашої (Г. Хоткевич); Її душа кривавилася, мов покалічена (О. Кобилянська).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кривавитися — крива́витися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кривавитися — -влюся, -вишся; мн. кривавляться; недок. 1》 Виділяти кров, стікати кров'ю; кривавити (у 1 знач.). 2》 Те саме, що закривавлюватися. 3》 перен. Відсвічувати червоним, багряним кольором; червоніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кривавитися — КРИВА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. крива́вляться; недок. 1. тільки 3 ос. Виділяти кров, стікати кров'ю; кривавити (у 1 знач.), кров'янитися. Простору нема. Є лиш указані дороги, якими треба йти, хоч би кривавилися ноги (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. кривавитися — КРИВА́ВИТИ (виділяти кров, стікати кров'ю), КРИВА́ВИТИСЯ, КРОВОТО́ЧИТИ, КРОВИ́ТИ розм., КРОВА́ВИТИ заст., КЕРВА́ВИТИ діал. Рука кривавила вже й через хустку (Ірина Вільде); Люди заціпили зуби, що вже кривавились від цинги, і мало не заплакали (В. Словник синонімів української мови
  5. кривавитися — КРИВА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. крива́вляться; недок, 1. Виділяти кров, стікати кров’ю; кривавити (у 1 знач.). Простору нема. Є лиш указані дороги, якими треба йти, хоч би кривавилися ноги (Хотк. Словник української мови в 11 томах