кривавиця
КРИВА́ВИЦЯ, і, ж.
1. нар.-поет. Те саме, що кров 1.
Гірка та важка ти, хліборобська доле!.. Дрібними дощами полита, потом та кривавицею примочена! (Мирний, III, 1954, 66);
Вона мовчки втирає кривавицю з обличчя (Гончар, Новели, 1954, 9).
◊ Крива́вицею рида́ти — дуже сильно, невтішно плакати.
Як його я вже, мороку. Не молила, не прохала, Кривавицею ридала, .. так ні (Манж., Тв., 1955, 178).
2. перен. Щось нажите, здобуте тяжкою працею.
Він підходив до обгорілих снопів, що лежали скрізь по подвір’ю й димились, перевертав їх, оглядав. Ось лежить його праця, його кривавиця, його надія (Коцюб., І, 1955, 122);
[Андрій (один):] Ох, не можу ж я далі терпіти, гнутись і вклонятись перед ним [Бичком], .. котрий користується моєю кривавицею і за мою гірку працю мене ж зневажає!.. (Кроп., І, 1958, 459);
Все димом за вітром пускав [трудящий люд], хоч.. то ж була його кривавиця і вже його, а не панове добро (Головко, II, 1957, 306).
Значення в інших словниках
- кривавиця — крива́виця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кривавиця — див. гроші; кров; надбання Словник синонімів Вусика
- кривавиця — -і, ж. 1》 нар.-поет. Те саме, що кров 1). 2》 перен. Щось нажите, здобуте тяжкою працею. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кривавиця — КРИВА́ВИЦЯ, і, ж. 1. нар.-поет. Те саме, що кров 1. Гірка та важка ти, хліборобська доле!.. Дрібними дощами полита, потом та кривавицею примочена! (Панас Мирний); Вона мовчки втирає кривавицю з обличчя (О. Словник української мови у 20 томах
- кривавиця — КРОВ (червона рідина, яка, циркулюючи, забезпечує живлення клітин та обмін речовин живого організму), КРОВИ́ЦЯ поет., КРИВА́ВИЦЯ фольк., КЕРВА́ВИЦЯ (КИРВА́ВИЦЯ) діал., КРІВ діал., КРІ́ВЛЯ діал., РУДА́ заст., КРОВИ́НА поет.; Ю́ШКА розм., МАЗКА́ розм. Словник синонімів української мови
- кривавиця — Крива́ви́ця, -ці, -цею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)