крин
КРИН, у, ч., заст.
Лілея.
Радуйся, земле, не повитая Квітчастим злаком, Розпустись, Рожевим крином процвіти! (Т. Шевченко);
[Тірца:] І зацвіте Сіон весняним крином, і знов поллється молоком і медом земля обітована (Леся Українка);
* Образно. Нові часи займали Чигирин, І зацвітав свободи ніжний крин (Д. Павличко);
* У порівн. [Павло:] Ну, як же ти ся маєш? Що наробив? Розцвівся, пишаєш красою, як майський крин душистий, прекрасний? (М. Старицький).
◇ (1) Се́льний крин, заст.:
а) дика польова лілія.
Облизавсь старий котюга, І розпустив слини, І пазурі простягає До Самантянині, Бо була собі на лихо Найкраща меж нами, Меж дівчатами; мов крин той Сельний при долині – Меж цвітами (Т. Шевченко);
б) символ чистоти, юності, краси.
О ти, пречистая в женах! Благоуханний сельний крине! (Т. Шевченко).
Значення в інших словниках
- крин — крин іменник чоловічого роду лілеї збірн., книжн. Орфографічний словник української мови
- крин — -у, ч. 1》 арх. Вода. 2》 нар.-поет. Водяна лілея, біле латаття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крин — Лілея Словник застарілих та маловживаних слів
- крин — ЛІ́ЛІЯ (цибулинна рослина родини лілійних із прямим високим стеблом і великими квітками у вигляді дзвона), ЛІЛЕ́Я поет., ЛЕЛІ́Я поет. рідше, КРИН заст. — Я вивів її (лілію) з жовтої і шарлахової лілії Тунберга (О. Словник синонімів української мови
- крин — КРИН, у, ч., заст. Лілея. Рожевим крином процвіти [земле]! (Шевч., II, 1953, 291); [Тірца:] І зацвіте Сіон весняним крином, і знов поллється молоком і медом земля обітована (Л. Укр., II, 1951, 160). ◊ Се́льний крин див. со́льний. Словник української мови в 11 томах
- крин — (грец. — лілія) Орнамент у вигляді трипелюсткової квітки лілії (крину). Ще у Стародавньому Єгипті вважався символом влади фараона, у часи середньовіччя зображався на державних тронах, коронах. Архітектура і монументальне мистецтво
- крин — Крин, -ну м. раст. Кринъ, Lilium candidum. Pоспустись, рожевим крином процвіти! Шевч. В кринах схована криниця. К. Словник української мови Грінченка