крин

(грец. — лілія)

Орнамент у вигляді трипелюсткової квітки лілії (крину). Ще у Стародавньому Єгипті вважався символом влади фараона, у часи середньовіччя зображався на державних тронах, коронах. Входив у герб королівської Франції, кількох міст, зокрема Флоренції. Нанесення на зображення жіночих ликів трилопатевої пальмети на зачісці символізувало непорочне зачаття.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крин — КРИН, у, ч., заст. Лілея. Радуйся, земле, не повитая Квітчастим злаком, Розпустись, Рожевим крином процвіти! (Т. Шевченко); [Тірца:] І зацвіте Сіон весняним крином, і знов поллється молоком і медом земля обітована (Леся Українка); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  2. крин — -у, ч. 1》 арх. Вода. 2》 нар.-поет. Водяна лілея, біле латаття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крин — крин іменник чоловічого роду лілеї збірн., книжн. Орфографічний словник української мови
  4. крин — ЛІ́ЛІЯ (цибулинна рослина родини лілійних із прямим високим стеблом і великими квітками у вигляді дзвона), ЛІЛЕ́Я поет., ЛЕЛІ́Я поет. рідше, КРИН заст. — Я вивів її (лілію) з жовтої і шарлахової лілії Тунберга (О. Словник синонімів української мови
  5. крин — Лілея Словник застарілих та маловживаних слів
  6. крин — КРИН, у, ч., заст. Лілея. Рожевим крином процвіти [земле]! (Шевч., II, 1953, 291); [Тірца:] І зацвіте Сіон весняним крином, і знов поллється молоком і медом земля обітована (Л. Укр., II, 1951, 160). ◊ Се́льний крин див. со́льний. Словник української мови в 11 томах
  7. крин — Крин, -ну м. раст. Кринъ, Lilium candidum. Pоспустись, рожевим крином процвіти! Шевч. В кринах схована криниця. К. Словник української мови Грінченка