крило

Частина споруди, що далеко виступає за основну лінію фасаду і має стрічки вікон на поздовжніх боках (порівн. ризаліт). Два симетричні К. на флангах палацу утворювали курдонер. Помилково називають К. окремо поставлений флігель біля основної споруди.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крило — гол. частина літака або планера, яка під час польоту створює підйомну силу, що врівноважує вагу літака та сили інерції; крила завжди парні; бувають прямокутної, скошеної та трикутної форми (дельтоподібні); існують літаки зі змінною геометрією... Універсальний словник-енциклопедія
  2. крило — ПЛАВЕ́ЦЬ (хрящоподібний зовнішній орган руху у риб та інших водоплавних тварин), ПЛАВНИ́К рідше, ПЕРО́ розм.; КРИЛО́ діал. (у риб). Червоно поблискували плавцями краснопери (Ю. Збанацький); Золота рибка повільно ворушила прозорими плавниками (Л. Словник синонімів української мови
  3. крило — Крило́, -ла́, -лу́; кри́ла, крил, кри́лами і кри́льми́ (у птиці), у вітряка: кри́лами Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. крило — крило́ 1 іменник середнього роду літальний орган птахів, комах і деяких ссавців * Але: два, три, чотири крила́ крило́ 2 іменник середнього роду плавець у риб; плоска поверхня літака, нерухома щодо корпусу; лопать вітряка... Орфографічний словник української мови
  5. крило — КРИЛО́, а, с. 1. Літальний орган птахів, комах та деяких ссавців (напр., кажанів). Якби то далися орлинії крила. За синім би морем милого знайшла (Шевч., І, 1951, 4); Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. крило — КРИЛО́, а́, с. 1. Орган льоту птахів, більшості комах, кажанів, за допомогою якого вони літають. Якби-то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко); Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл (М. Словник української мови у 20 томах
  7. крило — крило 1. крило ◊ тіка́ти як би кри́ла не́сли → тікати 2. вул. бік (ст): Як дав йому раз-другий під крило, то му свічки в очах стали (Авторка)||скшидло Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. крило — -а, с. 1》 Літальний орган птахів, комах та деяких ссавців (напр., кажанів). Брати під [своє] крило — брати когось під свою опіку, захист. 2》 діал. Плавець (у риб). Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. крило — і му́ха крило́м уб’є́ кого, ірон. Когось легко здолати; хтось фізично слабкий, безсилий. Його й муха крилом вб’є (Укр.. присл..); Там такий, що й муха крилом уб’є, як мовиться, зовсім слабий (З газети). облама́ти (обтя́ти, обрі́зати і т. ін. Фразеологічний словник української мови