крило
крило́
-а, с.
1》 Літальний орган птахів, комах та деяких ссавців (напр., кажанів).
Брати під [своє] крило — брати когось під свою опіку, захист.
2》 діал. Плавець (у риб).
3》 Нерухома відносно корпусу плоска поверхня літака (планера тощо), що підтримує його в повітрі під час польоту.
4》 тех. Обертальна лопать вітряка.
|| Обертальна лопать турбіни, колеса пароплава тощо.
5》 Підводна частина корпусу швидкоплавного судна, що утримує його в максимальному надводному положенні під час руху.
6》 Бляшаний дашок над колесом автомашини, екіпажа тощо для захисту від пилу, болота.
7》 Робоча частина мотовила жниварки, хедера комбайна тощо, яка нагинає скошувану масу до різального апарата та відкидає її набік.
8》 Бокова частина будівлі, споруди, якоїсь площини тощо.
9》 Бокова частина бойового порядку; фланг.
10》 Крайнє угруповання якої-небудь політичної організації, напрямку тощо.
Значення в інших словниках
- крило — крило́ 1 іменник середнього роду літальний орган птахів, комах і деяких ссавців * Але: два, три, чотири крила́ крило́ 2 іменник середнього роду плавець у риб; плоска поверхня літака, нерухома щодо корпусу; лопать вітряка... Орфографічний словник української мови
- крило — КРИЛО́, а́, с. 1. Орган льоту птахів, більшості комах, кажанів, за допомогою якого вони літають. Якби-то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко); Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл (М. Словник української мови у 20 томах
- крило — крило 1. крило ◊ тіка́ти як би кри́ла не́сли → тікати 2. вул. бік (ст): Як дав йому раз-другий під крило, то му свічки в очах стали (Авторка)||скшидло Лексикон львівський: поважно і на жарт
- крило — гол. частина літака або планера, яка під час польоту створює підйомну силу, що врівноважує вагу літака та сили інерції; крила завжди парні; бувають прямокутної, скошеної та трикутної форми (дельтоподібні); існують літаки зі змінною геометрією... Універсальний словник-енциклопедія
- крило — і му́ха крило́м уб’є́ кого, ірон. Когось легко здолати; хтось фізично слабкий, безсилий. Його й муха крилом вб’є (Укр.. присл..); Там такий, що й муха крилом уб’є, як мовиться, зовсім слабий (З газети). облама́ти (обтя́ти, обрі́зати і т. ін. Фразеологічний словник української мови
- крило — ПЛАВЕ́ЦЬ (хрящоподібний зовнішній орган руху у риб та інших водоплавних тварин), ПЛАВНИ́К рідше, ПЕРО́ розм.; КРИЛО́ діал. (у риб). Червоно поблискували плавцями краснопери (Ю. Збанацький); Золота рибка повільно ворушила прозорими плавниками (Л. Словник синонімів української мови
- крило — Крило́, -ла́, -лу́; кри́ла, крил, кри́лами і кри́льми́ (у птиці), у вітряка: кри́лами Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- крило — КРИЛО́, а, с. 1. Літальний орган птахів, комах та деяких ссавців (напр., кажанів). Якби то далися орлинії крила. За синім би морем милого знайшла (Шевч., І, 1951, 4); Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- крило — Частина споруди, що далеко виступає за основну лінію фасаду і має стрічки вікон на поздовжніх боках (порівн. ризаліт). Два симетричні К. на флангах палацу утворювали курдонер. Помилково називають К. окремо поставлений флігель біля основної споруди. Архітектура і монументальне мистецтво