1. Словник української мови у 20 томах

криничка

КРИНИ́ЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до крини́ця 1, 2.

Не плюй в маленьку криничку: пригодиться води напиться (прислів'я);

Тещі, звичайно, у нас погано. Вона звикла до стежки з порога, до садка, до кринички (Л. Костенко);

Пишний козак на вороному коні перестрибнув рогатку, в'їхав до двору, загарцював коло кринички, розганяючи .. курей і підсвинків (В. Єшкілєв);

Балка була .. суха, – тільки погожа вода з холодної кринички протікала по їй [ній] дзюркотливим струмочком (Б. Грінченко);

Вони надибали степову криничку, джерело, що ледве сльозило й виповняло природну западинку (М. Коцюбинський);

Легко кількома камінчиками скаламутити степову криничку, але озерну хвилю не зіб'є навіть одичалий табун (М. Стельмах);

Смисл колективізації крився .. в тому, щоб назавжди витравити .. сутнісну для селянської культури природність, прирідненість до свого поля, до з дитинства знаної оку кринички на дні ярка (О. Забужко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. криничка — крини́чка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири крини́чки Орфографічний словник української мови
  2. криничка — див. жаба Словник синонімів Вусика
  3. криничка — -и, ж. Зменш.-пестл. до криниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. КРИНИЧКА — • "КРИНИЧКА" - збірник поет. і прозових творів укр. письменників. Упорядкував і вид. 1896 у Чернігові Б. Грінченко. Вміщені поезії Т. Шевченка ["Діброва" ("Ой діброво — темний гаю!"), "Чумацька біда" ("Ой не п'ються пива-меди")]... Українська літературна енциклопедія
  5. криничка — ДЖЕРЕЛО́ (потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі), КЛЮЧ рідше, КРИНИ́ЧКА, КРИНИ́ЦЯ рідше, КЕРНИ́ЦЯ (КИРНИ́ЦЯ) діал., КРИНИЧОВИ́НА діал., ЧУР діал., ЧУ́РКАЛО діал., НОРА́ діал., ЖИВЕ́ЦЬ діал. Словник синонімів української мови
  6. криничка — Крини́чка, -чкц, -чці; -ни́чки́, -ни́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. криничка — КРИНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до крини́ця. Не плюй в маленьку криничку: пригодиться води напиться (Номис, 1864, №. 4478); Недалеко від яру, де була колись.. криничка, стоїть лісова сторожка (Стельмах, І, 1962, 255); Балка була.. Словник української мови в 11 томах
  8. криничка — Криничка, -ки ж. ум. отъ криниця. Словник української мови Грінченка