1. Словник української мови у 20 томах

кришений

КРИ́ШЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до криши́ти 1, 2.

Мотря насипала галушок у миску і поставила на столі коло тарілочок з .. кришеним салом (М. Коцюбинський);

А на кiнець матiнка поставила найбiльшу миску з тертим медовим маком та кришеними туди пiсними пшеничними коржами (Ю. Логвин);

Тимофій терся спиною об сіно оборогу, і воно, кришене тертям на січку, пахло гостро, як пахне свіжа трава з-під коси (М. Матіос).

2. у знач. прикм. Який кришиться.

Я зашпортався й поїхав тілом по кришеній цеглі (Любко Дереш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кришений — кри́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. кришений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до кришити 1), 2). || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кришений — Кри́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кришений — КРИ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч.до криши́ти 1,2; // У знач. прикм. Мотря насипала галушок у миску і поставила на столі коло тарілочок з.. кришеним салом (Коцюб., І, 1955, 44); За дверима канцелярії селяни курили кришену махорку (Мик., II, 1957, 35). Словник української мови в 11 томах