кричущо
КРИЧУ́ЩО.
Присл. до кричу́щий 2.
Але ввечері, вночі вони [рекламні пристрої] бундючно, кричущо горять вогнями, всіма можливими фарбами, мигками, підскоками, електричними фейерверками, рефлекторами (В. Винниченко);
Острозький .. захоплювався його прагненням щось велике зробити для рідного краю, маючи .. кричущо обмежені сили (Іван Ле);
Аріадна Григорівна зібрала твори, пообіцяла принести наступного разу; справді, принесла, але сказала, що чомусь виявилося творів не тридцять два, а тридцять три, один не підписаний, тобто анонімний і зайвий, кричущо зайвий (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me