кровопускання
КРОВОПУСКА́ННЯ, я, с.
1. Випускання крові з організму з лікувальною метою.
Давньогрецький історик Пліній стверджував, що кровопускання вперше почали застосовувати в Греції (з наук.-попул. літ.);
З лікувальною метою процедуру кровопускання проводять для зниження в'язкості крові, зниження кров'яного тиску (з навч. літ.);
У давнину кровопускання було одним з найбільш популярних методів лікування багатьох хвороб (з газ.).
2. Те саме, що кровопролиття́.
Уникнути масового кровопускання й знищення національно свідомих мас України, як то обіцяли Єфремову й на що він сподівався, – не вдалося (Б. Антоненко-Давидович);
Кого й чому навчила тисячолітня вакханалія насилля, кровопускання, братовбивства і зради? (О. Бердник);
Чорнобородий здоровань, схожий швидше на воїна, ніж на купця, зовсім не хоче колотнечі і кровопускання, а хоче торгувати і нікого не боятись (Ю. Логвин).
Значення в інших словниках
- кровопускання — кровопуска́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- кровопускання — -я, с. Випускання крові з організму для його лікування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кровопускання — КРОВОПУСКА́ННЯ, я, с. Випускання крові з організму для його лікування. Жаль мені, що треба жить на чужині, але ж трудно інакше набрати сили для неминучого кровопускання (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах