1. Словник української мови в 11 томах

кровопускання

КРОВОПУСКА́ННЯ, я, с. Випускання крові з організму для його лікування.

Жаль мені, що треба жить на чужині, але ж трудно інакше набрати сили для неминучого кровопускання (Л. Укр., V, 1956, 195);

Дуже поширеним методом лікування при багатьох захворюваннях є кровопускання (Заг. догляд за хворими, 1957, 143).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кровопускання — кровопуска́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кровопускання — -я, с. Випускання крові з організму для його лікування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кровопускання — КРОВОПУСКА́ННЯ, я, с. 1. Випускання крові з організму з лікувальною метою. Давньогрецький історик Пліній стверджував, що кровопускання вперше почали застосовувати в Греції (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах