1. Словник української мови у 20 томах

кропитися

КРОПИ́ТИСЯ, кроплю́ся, кро́пишся; мн. кро́пляться; недок.

1. Обливатися дрібними краплями; оббризкуватися.

Люсьчина мама чомусь кропиться духами, коли йде до Ярослава (Ю. Мушкетик);

Обрав [Перун-Сварожич] собі житло-оселю в дуплиську дуба, а люду-обранцю подарував джерело живої води, аби кропився нею і зцілювавсь (Д. Міщенко).

2. Пас. до кропи́ти 1, 2.

Самотній маяк кропився нічним бризом, блимаючи в густому тумані (із журн.);

У кімнаті пахло ладаном, горіли свічки й кропилися стіни та кути (з газ.);

* Образно. Бо зненавистю вічність кропиться (В. Стус).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кропитися — кропи́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кропитися — кроплюся, кропишся; мн. кропляться; недок. 1》 Обливатися дрібними краплями; оббризкуватися. 2》 Пас. до кропити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кропитися — кропи́тися позначитися, вплинути (ст): Кропилося на нім, на його усьому життю (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. кропитися — КРОПИ́ТИСЯ, кроплю́ся, кро́пишся; мн. кро́пляться; недок. 1. Обливатися дрібними краплями; оббризкуватися. 2. Пас. до кропи́ти 1. Словник української мови в 11 томах