кротеня
КРОТЕНЯ́, я́ти, с.
Маля крота.
Маленьке кротеня (боялася [Марія] й гидувала цим створiнням цiле життя, а тепер байдуже) ворохобиться в кутку (В. Яворівський);
Народжуються кротенята сліпими, голими й безпорадними з вагою тіла 2–3 г (з наук.-попул. літ.);
У дорослої самки зазвичай народжується від трьох до дев'яти кротенят (з навч. літ.);
* У порівн. Дядько повагом виймає з кишені чорну, як кротеня, калитку (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me