круглячок

КРУГЛЯЧО́К, чка́, ч.

Зменш.-пестл. до кругля́к.

Під розлогим каштаном в один ряд стояло декілька круглячків, на яких, зручно вмостившись, про щось лепетали діти (із журн.);

Глинястий ґрунт, відкритий вітрам, являв собою гладесеньку рівну поверхню; жодного каменя, жодного круглячка (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна);

Петро гребнув полову долонею, .. і Степановим очам відкрились білі круглячки ретельно вкладених одне біля одного курячих яєць (П. Загребельний);

Оно Вітько Таранців їздив, казав, заготовляти круглячки солодкі, як то вони, мандарики, чи що (В. Лис);

Спішно учинив [інквізитор] йому суворий позов.., щоб собі золотих круглячків залучити (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me