1. Словник української мови у 20 томах

кругляти

КРУГЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., діал.

1. Кружляти.

Граки вже кругляли побіля своїх гнізд (Л. Яновська).

2. що. Пити.

Нам, братику, не все парубкувать .. І тютюнкову день і ніч в шинку круглять! (П. Гулак-Артемовський);

Була неділя, і чимало людий гуляло біля шинку; музика гуділа, дівчата і парубки вибивали тропака, а деякі постарше сиділи на призьбі і кругляли горілку (О. Стороженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кругляти — кругля́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. кругляти — див. пиячити Словник синонімів Вусика
  3. кругляти — -яю, -яєш, недок., діал. 1》 неперех. Кружляти. 2》 перех. Пити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кругляти — КРУЖЛЯ́ТИ (рухатися, описуючи кола), КОЛУВА́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., КРУЖИ́ТИ розм., КРУЖИ́ТИСЯ розм., КРУГЛЯ́ТИ діал.; КРУТИ́ТИСЯ, ЗВИВА́ТИСЯ (перев. літаючи); КОЛЕСУВА́ТИ розм., КОЛЕСИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. кругляти — КРУГЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., діал. 1. неперех. Кружляти. Граки вже кругляли побіля своїх гнізд (Л. Янов., І, 1959, 318). 2. перех. Пити. Нам, братику, не все парубкувать.. І тютюнкову день і ніч в шинку круглять! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 125). Словник української мови в 11 томах
  6. кругляти — Кругля́ти, -ля́ю, -єш гл. Нить круговую. Да з кумою з Хмельницькою мед-вино кругляє. Макс. Словник української мови Грінченка