1. Словник української мови у 20 томах

круглястий

КРУГЛЯ́СТИЙ, а, е, розм.

Те саме, що кругля́вий.

На долiвцi, пiд лампадкою саме, тремтить пляма кругляста, вiд неї довгими смужками розбiгаються тiнi (М. Старицький);

Часті озера, чорні хати й темний колір зелені, круглясте каміння, що розкидане скрізь по полях і лісах, – це все було для Жанни нове й небачене (Гео Шкурупій);

Обличчя у Мишуні було круглясте, як у немовляти (Ю. Яновський);

У віконці пропливло круглясте біле личко під шапкою-бояркою, кокетливо зиркнуло з-під тонких бровенят і щезло (Б. Левін);

Вона мовчки поклала йому на ліжко аркушик з кількома словами, написаними правильним круглястим почерком, і так само тихо вийшла (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. круглястий — кругля́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. круглястий — див. круглий Словник синонімів Вусика
  3. круглястий — -а, -е. Трохи заокруглений; круглуватий, круглявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. круглястий — КРУГЛЯ́СТИЙ (який має трохи круглу форму), КРУГЛУВА́ТИЙ, КРУГЛЯ́ВИЙ, ОКРУ́ГЛИЙ, ЗАКРУ́ГЛЕНИЙ, ЗАОКРУ́ГЛЕНИЙ (який став таким внаслідок певної дії). Обличчя у Мишуні було круглясте, як у немовляти (Ю. Словник синонімів української мови
  5. круглястий — Кругля́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. круглястий — КРУГЛЯ́СТИЙ, а, е. Трохи заокруглений; круглуватий, круглявий. Свіча [річка] бурлить і розбивається о круглясте каміння (Фр., І, 1955, 364); Обличчя у Мишуні було круглясте, як у немовляти (Ю. Янов., II, 1954, 129). Словник української мови в 11 томах
  7. круглястий — Круглястий, -а, -е Шарообразный. Земля кругляста, як кавун. Ком. І. 6. Словник української мови Грінченка