кругляк

КРУГЛЯ́К, ч.

1. род. а́. Колода, стовбур зрубаного дерева.

По кругляках тягли гужем широкогорлу гармату (М. Старицький);

Парубок дужим плечем налягає на необтесаний кругляк (М. Стельмах);

Помітивши, що перед лівим переднім колесом трактора темніє пеньок – залишок старого мосту, скинув [Сотник] чоботи і взяв у руки кругляк. Вставив дрючок між колесом і пеньком (М. Циба);

Він угледів її на моріжку біля містка-кладки, зробленого з дерева кругляка (В. Шкляр);

// Оцупок колоди.

Сокира вправно подзенькує в міцних руках, сухі кругляки колються легко (М. Чабанівський);

Віктор обережно сів на кругляк з дерева, який правив за стілець (Ю. Збанацький);

Прикотив [Ілько] липовий кругляк до присьби. Сiв на присьбу, а кругляк охопив ногами (Ю. Логвин).

2. род. у́, збірн. Лісовий матеріал (звичайно колоди).

Кволе проміння освітило поруб, складені з дубових кругляків, вкриті білою плісенню стіни (С. Скляренко);

Он обдерлася хатина, опала глина і визирають погнилі кругляки (У. Самчук);

Повз двір йшли машини з причепами, на машинах лежав червонокорий сосновий кругляк, свіжі дошки (Л. Первомайський).

3. род. а́. Круглястий камінь.

Каменем вислані улиці .. вилискувались на сонці широкими сірими кругляками (Панас Мирний);

Великі кам'яні кругляки, щербате каміння .. – усе те валило в збиту громаду монголів (І. Франко);

Ми пройшли проз одну велику цегляну арку – тунель, проз другу, потім спустилися вузькою вибрукованою нерівними кругляками вуличкою (В. Нестайко);

Тоді підняв [Войслав] мечило й гахнув ним об гранітний кругляк – тільки іскри зашкварчали (І. Білик);

Дордже почав копирсатись посеред каміняччя і випорпав незабаром ще якийсь кругляк (І. Карпа).

4. род. а́, перен. Про будь-який предмет, споруду і т. ін. круглої, кулястої або циліндричної форми.

Але враз жовтогарячий кругляк сонця зірвався з габи, ковзнув униз і тихо пішов за горизонт, його довгі вузькі промені підплигнули з хвиль (Ю. Смолич);

Артилеристи .. котили на руках протитанкові гармати, встановлюючи їх .. в кругляку, виритому німцями для своєї зенітки (О. Гончар);

Керівник загону, відкликавши мене вбік, простягнув руку й висипав у жменю кілька дивних кругляків – чи то телефонних жетонів, чи то якихось фішок (Ю. Іздрик).