кругляк
КРУГЛЯ́К, ч.
1. род. а́. Колода, стовбур зрубаного дерева.
Провадив [через рів] місток із смерекових кругляків (Фр., І, 1955, 198);
По кругляках тягли гужем широкогорлу гармату (Стар., Облога.., 1961, 30);
Парубок дужим плечем налягає на необтесаний кругляк (Стельмах, II, 1962, 340);
// Оцупок колоди.
Сокира вправно подзенькує в міцних руках, сухі кругляки колються легко (Чаб., Балкан, весна, 1960, 31).
2. род. у́, збірн. Лісовий матеріал (колоди тощо).
Будова являє собою простий витягнутої форми прямокутник, рублений з грубого кругляку (Дерев, зодч. Укр., 1949, 15);
Повз двір йшли машини з причепами, на машинах лежав червонокорий сосновий кругляк, свіжі дошки (Перв., Материн.. хліб, 1960, 140).
3. род, а́. Круглястий камінь.
Каменем вислані у лиці.. вилискувались на сонці широкими сірими кругляками (Мирний, III, 1954, 257);
Великі кам’яні кругляки, щербате каміння..— усе те валило в збиту громаду монголів (Фр., VI, 1951, 125);
*У порівн. Миготять на узмор’ї дельфіни, наче чорні камені-кругляки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 358).
4. род. а́, перен. Про будь-який предмет, споруду тощо круглої, кулястої або циліндричної форми.
Грунт укачували рубчастими кругляками (Горд., Цвіти.., 1951, 15);
Артилеристи.. котили на руках протитанкові гармати, встановлюючи їх.. в кругляку, виритому німцями для своєї зенітки (Гончар, III, 1959, 262).
Значення в інших словниках
- Кругляк — Кругля́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- кругляк — Колода; (короткий) кряж; (для бруківки) <�круглявий> камінь; Д. млин. Словник синонімів Караванського
- кругляк — див. коло Словник синонімів Вусика
- кругляк — ч. 1》 род. -а. Колода, стовбур зрубаного дерева. || Оцупок колоди. 2》 род. -у, збірн. Лісовий матеріал (колоди тощо). 3》 род. -а. Круглястий камінь. 4》 род. -а, перен. Про будь-який предмет, споруду тощо круглої, кулястої або циліндричної форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кругляк — Кульчак, коловід Словник чужослів Павло Штепа
- кругляк — КРУГЛЯ́К, ч. 1. род. а́. Колода, стовбур зрубаного дерева. По кругляках тягли гужем широкогорлу гармату (М. Старицький); Парубок дужим плечем налягає на необтесаний кругляк (М. Словник української мови у 20 томах
- кругляк — КОЛО́ДА (стовбур зрізаного дерева, очищений від гілля), КОЛО́ДКА, БЕРВЕНО́ діал., ДЕЛИ́НА діал., КЛЬОЦ діал., КО́ВБОК діал., КОВБА́Н діал., ТРАМ (ТРЯМ) діал.; БРУС, БРУСО́К, РУ́БАНКА діал. (обтесана чи обпиляна перев. чотиригранна деревина); ДУБО́К перев. Словник синонімів української мови
- кругляк — Кругляк, -ка м. 1) Вѣтряная мельница голландской системы. 2) раст. Equisetum palustre L. ЗЮЗО. I. 266. Словник української мови Грінченка