кругляк

Кульчак, коловід

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Кругляк — Кругля́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. кругляк — Колода; (короткий) кряж; (для бруківки) <�круглявий> камінь; Д. млин. Словник синонімів Караванського
  3. кругляк — див. коло Словник синонімів Вусика
  4. кругляк — ч. 1》 род. -а. Колода, стовбур зрубаного дерева. || Оцупок колоди. 2》 род. -у, збірн. Лісовий матеріал (колоди тощо). 3》 род. -а. Круглястий камінь. 4》 род. -а, перен. Про будь-який предмет, споруду тощо круглої, кулястої або циліндричної форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кругляк — КРУГЛЯ́К, ч. 1. род. а́. Колода, стовбур зрубаного дерева. По кругляках тягли гужем широкогорлу гармату (М. Старицький); Парубок дужим плечем налягає на необтесаний кругляк (М. Словник української мови у 20 томах
  6. кругляк — КОЛО́ДА (стовбур зрізаного дерева, очищений від гілля), КОЛО́ДКА, БЕРВЕНО́ діал., ДЕЛИ́НА діал., КЛЬОЦ діал., КО́ВБОК діал., КОВБА́Н діал., ТРАМ (ТРЯМ) діал.; БРУС, БРУСО́К, РУ́БАНКА діал. (обтесана чи обпиляна перев. чотиригранна деревина); ДУБО́К перев. Словник синонімів української мови
  7. кругляк — КРУГЛЯ́К, ч. 1. род. а́. Колода, стовбур зрубаного дерева. Провадив [через рів] місток із смерекових кругляків (Фр., І, 1955, 198); По кругляках тягли гужем широкогорлу гармату (Стар., Облога.. Словник української мови в 11 томах
  8. кругляк — Кругляк, -ка м. 1) Вѣтряная мельница голландской системы. 2) раст. Equisetum palustre L. ЗЮЗО. I. 266. Словник української мови Грінченка