кругообіг

КРУГОО́БІГ, у, ч.

Процес, що в якомусь моменті завершується поверненням до вихідного стану й початкової форми.

Цей кругообіг, ця закономірність в існуванні життя вразили його в ці хвилини як ніколи (Н. Рибак);

Я не противлюся грошам, я прислухаюся до їх непримітного руху, як до кругообігу крові в своїх жилах (М. Дочинець);

Екологічний напрям аграрного природокористування має забезпечувати досягнення збалансованого гармонійного обміну речовин та їх кругообігу в природі (з наук.-попул. літ.);

Найважливіша функція бактерій в екосистемах – це участь у кругообігу речовин, який відбувається у природі безперервно й забезпечує життя на Землі (з навч. літ.);

Плащ Юліана був тяжким від тієї небесної вологи, що спершу була цілком земною, а тепер знову повернулась на грішну землю. Цей кругообіг викликав асоціації з багатьма важливими речами, наприклад, кругообіг життя, кругообіг ідей, що ніби спадають з неба, і далі зазнають всіляких компрометацій та принижень (Г. Пагутяк).