кругом

КРУ́ГОМ, присл.

Рухаючись або розташовуючись по кругу, по колу, описуючи круг, коло.

Побравшись у боки, вибивають під бандуру гопака веселії злидні; а коло їх, повитягувавши шиї, стоять кругом та дивляться, чудуючись, наче на вертеп абощо (П. Куліш);

На майданi збирався народ. Старшi на колодах сидiли, пихкаючи люльки, молодшi стояли кругом (Б. Лепкий);

Утрамбовували тік і забивали посередині добрий пакіл, а потім прив'язані до пакола воли ходили кругом нього й тягали за собою важкий кам'яний коток (І. Білик);

Мій напилок кругом летить через двір і глухо вдаряється в прут решітки, падає під стіну (М. Дочинець).

КРУГО́М.

1. присл. Звідусіль, з усіх боків.

В'їхали в панський двір. Всі нас кругом озирають та переморгуються (Марко Вовчок);

Дрібний спориш укрив і самий шлях, по йому [ньому] невеличким рівцем пробігають тілько дві колії, а кругом поля, степи (Панас Мирний);

Води обляли кругом полонину (М. Коцюбинський);

Шумлять кругом і вороги, і друзі, І в душу лізуть рідні і чужі (М. Рильський);

Коли ревли кругом гармати, ішов він сміло на багнет (В. Сосюра).

2. присл. Скрізь, усюди.

Латин, так дома спорядивши, Кругом все в хатах оглядав (І. Котляревський);

І над водою, і над гаєм, Кругом, як в усі, все мовчить (Т. Шевченко);

Смерклось добре, кругом темно (С. Руданський);

Скелі тут кругом стрімкі. Вихід – лише один, і той вузенький (А. Кокотюха);

Кругом терни й шипшина, над якими здіймаються деревця дикого глоду (Г. Пагутяк).

3. присл., розм. Повністю, цілком.

Білолиця, кароока [вдова] І станом висока, У жупані; кругом пані, І спереду й збоку (Т. Шевченко);

Кругом щаслива ти людина: Не залякаєшся грози (П. Грабовський);

Кругом сирота, Сашко був на вихованні й утриманні бездітного соборного диякона Іванченка (Б. Антоненко-Давидович);

Земля кругом була порожня й чорна, ялова земля: тієї осені ніхто не вкинув у борозну ані зернинки жита (І. Білик).

4. прийм., з род. в. Уживається на позначення предмета, особи, навколо яких щось відбувається, розташовується і т. ін.; навколо (у 2 знач.); круг (див. круг²).

А парубоцтво ж, вирядившися по-свойому [по-своєму], шапки набакир, люльки позатягують, та купами ходять кругом дівчат (Г. Квітка-Основ'яненко);

Кругом ставка .. біліє смуга з вишневих та черешневих садків (І. Нечуй-Левицький);

Як той артист, що дожидав, поки все кругом нього стихне, на все село защебетав десь поблизу соловей (С. Васильченко);

А кругом нього [села], на пагорбах, дотлівали багаття (К. Гриб);

Сонячне марево заливало всіх, дрижало, переливалось між жіночими та дитячими головами, .. неначе якась основа з тонких золотих ниточок снувалась по двору кругом людей, кругом хат, навкруги садка (І. Білик).

5. у знач. виг. Уживається як військова команда повернутися на 180°.

– Назад! – скомандував йому чорнобородий, і він одступив. – Кругом! (М. Трублаїні);

– Оркестр, встати! – крикнув Гавриченко .. – Оркестр піднявся. – Кругом! – Оркестр повернувся (О. Довженко);

Матраци роздали прямо в колоні. Ткнули кожному довжелезну полотняну ковбасу, скомандували: “Кругом!” (А. Дімаров).