кругом

КРУ́ГОМ:

◊ Голова́ йде (хо́дить, заходи́ла) кру́гом, рідко — те саме, що Голова́ йде о́бертом ( див. о́бертом).

Контрактом же я так зв’язаний, що не можу кинути службу раніше.. Голова йде кругом (Коцюб., III, 1956, 163).

КРУГО́М.

1. присл. Рухаючись по колу, описуючи коло.

На ніжці курячій стояла [хатка].. І вся вертілася кругом (Котл., І, 1952, 115);

Нахилившись, він обходить кругом колиску (Стельмах, II, 1962, 149).

2. присл. Звідусіль, з усіх боків.

В’їхали в панський двір. Всі нас кругом озирають та переморгуються (Вовчок, І, 1955, 45);

Води обляли кругом полонину (Коцюб., II, 1955, 331);

Коли ревли кругом гармати, ішов він сміло на багнет (Сос., II, 1958, 371).

3. присл. Скрізь, усюди.

Латин, так дома спорядивши, Кругом все в хатах оглядав (Котл., І, 1952, 171);

І над водою, і над гаєм, Кругом, як в усі, все мовчить. (Шевч., І, 1963, 5);

По краю йду. Сади та виногради, Плідні лани, пасовиська кругом (Фр., XIII, 1954, 324);

На її [хати] зеленій старій стрісі і кругом було безліч насінин (Довж., І, 1958, 325).

4. присл., розм. Повністю, цілком.

Білолиця, кароока [вдова] І станом висока, У жупані; кругом пані, І спереду й збоку (Шевч., І, 1963, 158);

Кругом щаслива ти людина: Не залякаєшся грози (Граб., І, 1959, 116).

5. прийм., з род. в. Уживається при позначенні предмета, особи, навколо яких щось відбувається, розташовується тощо; навколо, побіля.

А глянь лиш гарно кругом себе,— І раю кращого не треба! (Щевч., II, І953, 95);

Кругом ставка.. біліє смуга з вишневих та черешневих садків (Н.-Лев., II, 1956, 27).

◊ Круго́м пу́чки (па́льця) оберну́ти (обмота́ти) кого— те саме, що Круг па́льця обвести́ (обкрути́ти) ( див. круг²).

— Знай, який у тебе чоловік, .. я всіх кругом пучки оберну..! (Григ., Вибр., 1959, 154).

6. у знач. виг. Уживається як військова команда повернутися на 180°.

— Оркестр, встати! — крикнув Гавриченко..— Оркестр піднявся.— Кругом! — Оркестр повернувся (Довж., І, 1958, 153).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кругом — кру́гом прислівник голова йде кругом незмінювана словникова одиниця круго́м 1 прислівник по колу; звідусіль; скрізь; повністю незмінювана словникова одиниця круго́м 2 прийменник навколо незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. кругом — пр., (обступати) звідусіль, з усіх боків; (всі мовчать) скрізь, усюди; (щасливий) повністю, цілком; ЯК ПРИЙ. округ, круг. Словник синонімів Караванського
  3. кругом — див. близько; навколо; скрізь Словник синонімів Вусика
  4. кругом — 1》 присл. Рухаючись по колу, описуючи коло. 2》 присл. Звідусіль, з усіх боків. 3》 присл. Скрізь, усюди. 4》 присл., розм. Повністю, цілком. 5》 прийм., з род. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кругом — Довкола, навколо, колом, околом, околясом, околяса, колесом, обертом Словник чужослів Павло Штепа
  6. кругом — КРУ́ГОМ, присл. Рухаючись або розташовуючись по кругу, по колу, описуючи круг, коло. Побравшись у боки, вибивають під бандуру гопака веселії злидні; а коло їх, повитягувавши шиї, стоять кругом та дивляться, чудуючись, наче на вертеп абощо (П. Словник української мови у 20 томах
  7. кругом — голова́ (іде́ (хо́дить) / пішла́ (заходи́ла)) о́бертом (кру́гом, хо́дором і т. ін.) чия, у кого, кому і без додатка. 1. У кого-небудь виникає стан запаморочення (від хвороби, болю, голоду і т. ін.). Вікторія не може підвести руки. Фразеологічний словник української мови
  8. кругом — НАВКО́ЛО присл., ДОВКО́ЛА, КРУГО́М, НАВКРУГИ́, НАВКРУ́Г, ДООКО́ЛА, ДООКІ́Л розм., ОКРУ́Г розм., ОКРУГИ́ розм., ЗОКО́ЛА розм., ВКО́ЛО рідше, ДОВКІ́Л рідше, НАВКІ́Л рідше, НАОКО́ЛО рідше, НАОКІ́Л рідше, НАО́КРУ́Г рідше, НАОКРУГИ́ рідко, ОКІ́Л рідше. Словник синонімів української мови
  9. кругом — Кругом нар. 1) Кругомъ, со всѣхъ сторонъ. Золотоноша кругом хороша. Ном. № 727. Кругом його степ як море. Шевч. 2) Кругомъ, вокругъ. Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали. Шевч. 30. Обійшли кругом церкви. ЗОЮР. Словник української мови Грінченка