кругойдучість
КРУГОЙДУ́ЧІСТЬ, чості, ж., книжн., рідко.
Абстр. ім. до кругойду́чий.
І розвертається движима та страшна, Безмежна й вічна кругойдучість циклу (М. Бажан);
А навколо люд пив меди, сміявся, плакав, народжував, помирав.., і все те в якійсь заведеній з давніх передвіків кругойдучості (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кругойдучість — кругойду́чість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- кругойдучість — КРУГОЙДУ́ЧІСТЬ, чості, ж., поет., рідко. Абстр. ім. до кругойду́чий. І розвертається движимо, та страшна. Безмежна й вічна кругойдучість циклу (Бажан, Вибр., 1940, 78). Словник української мови в 11 томах