кружало
КРУЖА́ЛО, а, с.
1. Те саме, що круг¹ 2–4.
Знов почав [Антосьо] танцювать; аж кружало витоптав, танцюючи, на .. долівці (А. Свидницький);
Біля сцени в пахучих стружках тонули розкидані кружала дроту (І. Микитенко);
– Л-л-ясь! Так кружала по воді й побігли... (Остап Вишня);
Навколо світлішало. З'явилися якісь яскраві цятки. Заграло оранжево-срібними барвами велике кружало (О. Бердник);
Пригадалася Людмила, коли з вiкна пологового будинку показувала йому Олесю в сповитку маленьке, рожеве кружало дитячого обличчя (В. Яворівський).
2. у знач. присл. кружа́лом. Те саме, що кру́гом.
Олеся .. одчиняє віконце, дивиться: парубки обсіли кружалом її хату (Марко Вовчок);
Улани кружалом ішли навколо нього (О. Кундзич);
Вишата ніяково пошкріб чуба, стриженого кружалом, під макотер (І. Білик).
3. Дерев'яна або металева дуга, на якій зводять круглі частини будівлі (арку, склепіння і т. ін.).
– А вікна якісь чудні, на п'ять шибок: чотири внизу, а вгорі тільки одна, довга через усе вікно, ще й одчиняється знизу вгору, неначе лядка. Та в кімнатах ясно, світло! А на стелі в залі ще й кружало вироблене по самісінькій середині (І. Нечуй-Левицький).
4. Деталь машини, механізму і т. ін., яка має форму круга, кільця; диск.
– Отакенна .. залізяка у ній [машині] застряла! .. Кружало так і тріснуло (Панас Мирний);
Козак Мамай, .. ухопивши кусень готової глини, кинув на кружало, торкнув ногою станок (О. Ільченко);
Рука моториста весь час на залізному кружалі.., колія залізниці надто звивиста, покручена (Т. Масенко);
Перед ними бовваніла громіздка прямокутна сталева махіна [махина], котру навряд чи зрушило б із місця й вдвічі більше людей. Ручкою тут служило металеве кружало (А. Кокотюха);
Його руки судомно стиснули кружало керма (О. Завгородній, пер. з тв. Е. Рауда).
5. іст. Шинок, корчма.
[Сильвестр:] Пробач.., княже, ледве розшукали Цього ми грека в ближньому кружалі, Де чаші він зі смаком вихиляв (І. Кочерга);
Виходив вiн на вулицю, тугий лук натягував, став стрiляти по церковних макiвках i кричав городянам київським: – Позбирайте срiбнi-золотi церковнi макiвки, несiть у кружало – корчму мужицькую (В. Рубан).
Значення в інших словниках
- кружало — кружа́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- кружало — див. КРУГ. Словник синонімів Караванського
- кружало — -а, с. 1》 Те саме, що круг I 2), 3). 2》 у знач. присл. кружалом. Колом. 3》 Дерев'яна або металева дуга, на якій зводять круглі частини будівлі (арку, склепіння тощо). 4》 Деталь машини, механізму тощо, яка має форму круга, кільця; диск. 5》 іст. Шинок, корчма. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кружало — Крутка, див. круг Словник чужослів Павло Штепа
- кружало — ДИСК (предмет, який має форму плоского кола; те, що нагадує такий предмет), КРУЖА́ЛО. Весь корпус вигнувши дугою, поривно, сильною рукою юнак метнув сталевий диск (Є. Фомін); Парусник з дітьми пливе назустріч сонцеві. Словник синонімів української мови
- кружало — КРУЖА́ЛО, а, с. 1. Те саме, що круг¹ 2, 3. Знов почав [Антосьо] танцювать; аж кружало витоптав, танцюючи, на.. долівці (Свидн., Люборацькі, 1955, 142); — Л-л-ясь!... Словник української мови в 11 томах
- кружало — Тимчасове дерев'яне пристосування для влаштування арки чи склепіння. Архітектура і монументальне мистецтво