кружалко
КРУЖА́ЛКО, а, с.
Зменш. до кружа́ло 1.
На сукупних городах зацвіли соняшники, неначе на зелену бутвину посипались з неба невеличкі сонечка й засипали городи жовтими кружалками, схожими на сонце (І. Нечуй-Левицький);
Уста ворушаться і ворушиться на підборідді руде кружалко .. борідки (М. Стельмах);
Подавав [парубчак] дві затикнуті газетним чопом пляшки хлібної горілки, коровай на тарілці, жменю печива, пару стопок, салатницю з олів'є, біле від смальцю кружалко ковбаси (Є. Пашковський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кружалко — кружа́лко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- кружалко — -а, с. Зменш. до кружало 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кружалко — КРУЖА́ЛКО, а, с. Зменш. до кружа́ло 1. Показуючи на блискуче кружалко, спитав [Петрусь щось] матері (Григ., Вибр., 1959, 130); Уста ворушаться і ворушиться на підборідді руде кружалко.. борідки (Стельмах, І, 1962, 195). Словник української мови в 11 томах
- кружалко — Кружалко, -ка с. 1) ум. отъ кружало. 2) Часть гончарнаго круга. см. круг. Словник української мови Грінченка