кружалко
Кружалко, -ка
с.
1) ум. отъ кружало.
2) Часть гончарнаго круга. см. круг.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кружалко — кружа́лко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- кружалко — -а, с. Зменш. до кружало 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кружалко — КРУЖА́ЛКО, а, с. Зменш. до кружа́ло 1. На сукупних городах зацвіли соняшники, неначе на зелену бутвину посипались з неба невеличкі сонечка й засипали городи жовтими кружалками, схожими на сонце (І. Словник української мови у 20 томах
- кружалко — КРУЖА́ЛКО, а, с. Зменш. до кружа́ло 1. Показуючи на блискуче кружалко, спитав [Петрусь щось] матері (Григ., Вибр., 1959, 130); Уста ворушаться і ворушиться на підборідді руде кружалко.. борідки (Стельмах, І, 1962, 195). Словник української мови в 11 томах