1. Словник української мови в 11 томах

кружалко

КРУЖА́ЛКО, а, с. Зменш. до кружа́ло 1.

Показуючи на блискуче кружалко, спитав [Петрусь щось] матері (Григ., Вибр., 1959, 130);

Уста ворушаться і ворушиться на підборідді руде кружалко.. борідки (Стельмах, І, 1962, 195).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кружалко — кружа́лко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кружалко — -а, с. Зменш. до кружало 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кружалко — КРУЖА́ЛКО, а, с. Зменш. до кружа́ло 1. На сукупних городах зацвіли соняшники, неначе на зелену бутвину посипались з неба невеличкі сонечка й засипали городи жовтими кружалками, схожими на сонце (І. Словник української мови у 20 томах
  4. кружалко — Кружалко, -ка с. 1) ум. отъ кружало. 2) Часть гончарнаго круга. см. круг. Словник української мови Грінченка